"Тендітна Сила" у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки
Якось так склалося само собою, що я перестала бути одиночним гравцем. Поки є команда НЕПЕРЕМОЖНИХ, якою я щиро пишаюся, доти я кликатиму їх на допомогу. І не тому, що не вірю у свої тендітні сили, - просто це люди, з якими надійно. І я знаю, що як раптом у мене знову "виб'є запобіжники", захід відбудеться! І загін не помітить утрати бійця.
Отже, п'ята презентація "Тендітної Сили" відбулася у звичному форматі, з єдиною лише різницею, що мені дуже хотілося її провести опліч з чудовою поетесою Інною Ковальчук, яка на етапі укладання книжки дуже допомагала мені своїми порадами і вірою в мене. Однак, чсаом обставини сильніші за наші плани, тож сподіваюся на наш майбутній тандем!
По-друге, так склалося, що датою, яку мені запропонувала Бібліотека, виявилося 15 лютого - День виводу радянських військ з Афганістану. Друзі мої, на жаль, у різні роки пройшли те афганське пекло, тому можуть за потреби розкрити очі на поняття "воїна-інтервенціоналіста". Тож, ми говорили не тільки про сьогодення, а й проводили паралелі з війною на сході України.
Ну й, по-третє, дуже цікаво було зробити невеличкий подарунок господарям бібліотеки у вигляді прочитання україномовної версії оповіданнячок про мишеня В'ячеслава Купрієнка. Три роки аматорської роботи над перекладом "Рассказиков о Мьішонке" далися взнаки і значно підвищили наш рівень володіння українською. А дехто з перекладачів її взагалі опанував!))
Далі, мабуть, я більше нічого нового не скажу. Дякую всім, хто долучився, хто почув, хто відчув. Дякую Оленці Геде за чудову афішу, чуйність та шляхетність!
Слово учасникам дійства:
Ігор Рубцов, поет:
"ПРОЕКТ НЕПЕРЕМОЖНІ ТРИВАЄ. Здається, я вже колись винайшов цей чудовий, оригінальний заголовок. Не знаю, як мені серед ночі спало на думку таке розумне рішення - оголосити про подальшу діяльність "Непереможних" трьома зрозумілими словами, але... На марші склад учасників підсилила наймолодша непереможна Юлечка Вітранюк - майбутній золотий голос України, переможниця не одного музичного форуму. Що ж, завдяки Юлі досягнуто баланс між поезією і співом.
Два на два: двоє римувальників і двоє вокалістів; дві представниці прекрасної частини людства і два старих солдати - зі спільною метою об'єднання нації навколо вічних цінностей. Гаразд, не буду більше застосовувати гучних зворотів. Ми не здатні зробити щось надвелике, не об'єднуючи зусиль. Привертаючи увагу до потреб і проблем суспільства, робимо це злагоджено. У згуртованості - наша сила.
Як було анонсовано, під час творчого вечора відбулася презентація книжки поезій Тетяни Яровициної "Тендітна сила" та аудіоальбому пісень В'ячеслава Купрієнка "Соняхи". Доки існуватиме потреба, проект "Непереможні" житиме. Це, окрім інших мотивів, один із сигналів на передній край, до захисників, що їхнє перебування там недаремне і ми цінуємо їхній подвиг."
Дійсно, якось боляче від самої гадки про те, що за певних сприятливих для країни обставин потреба у проекті відпаде і ми всі розбіжимося й загубимося у буденності. Але щось мені не віриться, що так буде. Дякую вам, друзі, за ваш поступ до України, і за те, що ви завжди поряд! 29й концерт Непереможних можна вважати таким, що відбувся!
Ольга Романюк, завідувачка бібліотеки імені Лесі Українки:
"Моєму чоловікові сьогодні вручили чергову медаль "Учаснику афганської війни". А я йому подарувала диск з піснями також учасника Афганської війни, волонтера, який сотню разів був на передовій АТО з концертами для наших хлопців, який давав благодійні концерти в багатьох київських залах і усі зібрані кошти передавав на лікування поранених - В'ячеслав Купрієнко.
А сьогодні він відкрив нам ще одну грань своєї творчої натури: він справжній казкар. Дякую за зустріч, за те, що сьогодні були з нами! І ще раз - зі святом!"
......................
"Її поезія ніжна і тендітна як сама авторка, і водночас глибока, потужна і емоційна. Коли слухала, періодично ловила себе на думці, що ось про це краще не скажеш, адже своїм поетичним словом поцілила у саме серце. Дякую щиро, пані Тетяно Тетяна Яровицина за чудовий вечір, за збірку Ваших поезій, за душевне спілкування. І за усі Ваші добрі справи низький Вам уклін."